Служба у справах дітей Ротмістрівської сільської ради інформує
Лавкік — небезпечна гра, яка може мати серйозні наслідки
Останнім часом серед підлітків поширюється небезпечна «гра» під назвою «лавкік».
Її суть — взаємні удари ногами по ногах або тілу одне одного, нібито «задля розваги» чи «перевірки сили». Часто такі дії знімають на відео та поширюють у соцмережах.
На перший погляд, це здається пустощами, але насправді «лавкік» — небезпечна форма фізичного насильства, яка може мати серйозні наслідки для здоров’я, психологічного стану та навіть правового статусу дитини.
Чому це небезпечно
• Удари можуть спричинити гематоми, розриви м’язів, травми суглобів, переломи.
• Дитина може опинитися у ролі жертви булінгу або сама стати ініціатором насильства.
• Поширення відео таких «ігор» у TikTok чи Telegram може призвести до приниження, кібербулінгу та психологічної травми.
• У разі заподіяння тілесних ушкоджень це кваліфікується як фізичне насильство або хуліганські дії.
Відповідальність батьків
Згідно з чинним законодавством України:
• Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за виховання та поведінку дітей.
► Стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штраф за невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей.
• Якщо внаслідок «лавкіку» дитина завдала іншій дитині тілесних ушкоджень, такі дії можуть кваліфікуватися за:
► ст. 125 Кримінального кодексу України — умисне легке тілесне ушкодження;
► ст. 126 ККУ — побої та мордування.
У таких випадках до відповідальності може бути притягнуто неповнолітнього (з 14 років), а батьків — до адміністративної або цивільно-правової відповідальності.
Що мають зробити батьки
1. Поговоріть із дитиною
• Спокійно поясніть, що жодна «гра», у якій когось б’ють, не є розвагою.
• Розкажіть про реальні наслідки — травми, приниження, відповідальність.
2. Слідкуйте за онлайн-активністю
• Перевіряйте, які сторінки переглядає дитина, які «челенджі» обговорює.
• Поясніть, що участь у подібних відео може мати реальні правові наслідки.
3. Будьте уважними до поведінки
• Якщо дитина повертається зі школи із синцями, болем у ногах або уникає розмов — це тривожний сигнал.
• Не карайте, а розберіться у ситуації, зверніться до шкільного психолога чи соціального педагога.
Пам’ятайте
• Насильство не може бути формою розваги.
• Ваш приклад, спокійна розмова та небайдужість допоможуть дитині зрозуміти, що сила — це не агресія, а вміння зупинитися.
• Відповідальність за безпеку дитини починається з дому.
Служба у справах дітей Ротмістрівської ТГ закликає батьків бути уважними, пильними та діяти на випередження —щоб жодна небезпечна «гра» не перетворилася на трагедію.
