Особистість людини, її самооцінка, світогляд формуються з дитинства.
Неабияку роль у цьому відіграють стосунки з батьками чи опікунами, які є авторитетом, джерелом любові та безпеки (або ж принаймні мають бути).
На жаль, так є не завжди, і через роки ми можемо почути спогади знайомих про нездорові або ж «токсичні» стосунки.
Токсичними називають стосунки, що «отруюють» — завдають болю на емоційному чи фізичному рівні, а також формують страхи та комплекси, які можуть позначатися навіть на житті вже дорослої людини.
Тотальний контроль, надмірна критика, ігнорування кордонів, приниження, засудження прояву емоцій, звинувачення у бідах родини — приклади «токсичності», яка не завжди проривається назовні свідомо. Часто позиція «ще скажеш мені "дякую"» є наслідком схожого травматичного досвіду у батьків.
Дитині важко проаналізувати таку проблему, до того ж вона повністю залежить від батьків — доросла ж людина може приймати рішення самостійно. Якщо ви мали такий досвід і відчуваєте його наслідки, розкажіть про це спеціалісту. Він допоможе пропрацювати образу чи почуття провини, підкаже, як оминути стежку «токсичних» стосунків із партнером та власними дітьми 
