ВИ ВПЕВНЕНІ, ЩО ВАША ДИТИНА ПРОСТО ГРАЄ В ТЕЛЕФОНІ?
Поки дорослі думають, що дитина спілкується з друзями, гортає соцмережі чи грає в онлайн-гру, хтось може цілеспрямовано намагатися увійти до неї в довіру.
Ворожі спецслужби шукають контакт із дітьми через соцмережі, месенджери та онлайн-ігри. Можуть представитися однолітком, запропонувати гроші чи подарунок, пообіцяти допомогу або просто почати дружнє спілкування.
А потім з’являється фраза: «Тільки нікому не кажи».
Саме з таких «невинних» розмов може починатися небезпечне вербування.
Поясніть дитині прості речі:
незнайомцям — жодних особистих даних, адрес, інформації про школу чи геолокації;
жодних зустрічей, грошей, подарунків і «секретних» завдань;
якщо хтось просить щось сфотографувати, передати, підпалити, пошкодити або зробити так, щоб ніхто не знав — негайно розповісти дорослому.
Якщо підозрілий контакт уже відбувся — збережіть скріншоти, не видаляйте листування, припиніть спілкування, заблокуйте користувача та повідомте поліцію.
І найважливіше — дитина повинна знати: якщо вона потрапила в небезпечну ситуацію, її не покарають за те, що вона розповіла правду. Їй допоможуть.
Бо ворог може шукати шлях до дитини через екран.
А чи знає ваша дитина, що у будь-якій небезпечній ситуації цей шлях веде до вас?
