Краще горіти роботою, ніж вигорати
Про хороших працівників кажуть, що в них робота горить у руках. Але є й інша сторона медалі, коли сама людина згорає на робочому місці. Втома дає про себе знати різними способами: роздратуванням, нервовістю, байдужістю чи у найгіршому випадку депресією. І тоді можна сміливо говорити про те, що працівник підпав під вплив синдрому професійного вигорання.
Саме темі позитивного мислення та профілактики професійного вигорання, основних аспектів психологічної допомоги, змін у оформленні соціальних виплат, соціальної реформи був присвячений семінар-тренінг, участь у якому взяли усі соціальні працівники та робітники Комунального закладу “Центр надання соціальних послуг Ротмістрівської сільської ради”. Такі заходи намагаємося проводити як можна частіше, вже з початку року це 2 семінар.
Цього разу організатором стала Оксана Кулик, фахівець із соціальної роботи, та психолог Тетяна Бойко. Вони підготували для присутніх цікаві тренінгові завдання, вправи, показали елементи профілактичної гімнастики для профілактики остеохондрозу, а також подали блок теоретичної інформації, яка мала на меті пояснити усі нюанси озвученої теми, щоб визначити рівень стресу, який відчувають члени колективу, їхню схильність до емпатії та позитивного мислення. Кожен мав можливість висловити власну думку чи навести приклад із життя, який ілюстрував би тему семінару.
Як виявилося, професійне вигорання торкається усіх без винятку спеціалістів, зокрема тих, хто має безпосередній контакт із людьми. Це саме та категорія, в яку потрапляють працівники соціальної сфери. Особливо яскраво усі труднощі такої праці на собі відчувають соціальні робітники, які надають соціальні послуги одиноким та одиноко проживаючим жителям громади.
Вони мають справу із людьми поважного віку, спілкування із якими має певні особливості. І, як правило, соціальні робітники справляються із усіма проблемами, що можуть виникнути у процесі роботи. Натомість вони співпереживають своїм підопічним, беруть близько до серця їхні проблеми, а як результат - перенесення робочих проблем додому, іноді роздратування та професійне вигорання.
Кожен обере свій рецепт емоційної підзарядки.
Приємні слова підбадьорили учасників заходу, а тому завершувався семінар із усмішками на кожному обличчі.
Крапку в цікавій зустрічі поставила директор комунального закладу. Вона побажала колективу, членами якого в основному є жінки, берегти себе, вміти розділяти роботу та дім, а також залишати в своєму житті місце для відпочинку. Бо, як кажуть, якщо вам вже зовсім ніколи відпочити — значить, саме час відпочити.
